12 березня 1889 р. в Києві народився в родині мандрівних танцівників видатний танцівник і хореограф польського походження – Вацлав Ніжинський, якого називали в свій час «Восьмим дивом світу».
Ніжинський зробив сміливий прорив у майбутнє балетного мистецтва, відкрив та утвердив пізніше стиль експресіонізму та принципово нові можливості пластики. Його творче життя було коротким (всього десять років), але напруженим. Особі Ніжинського присвячений знаменитий балет Моріса Бежара 1971 р. – «Нижинський, клоун Божий» на музику П’єра Анрі та Петра Ілліча Чайковського.
Ніжинський був кумиром свого часу. У його танці поєднувалися сила і легкість, він вражав публіку своїми стрибками, що захоплювали дух — багатьом здавалося, що танцівник «зависає» в повітрі. Він мав чудовий дар перетворення, та неабиякі мімічні здібності. На сцені від нього виходив потужний магнетизм, хоча у повсякденному житті він був боязкий і мовчазний.
Батько Томаш (Хома) Ніжинський був одним з найкращих виконавців і постановників українських танців, разом з Марком Кропивницьким в опері «Катерина» блискуче поставив танець «Козак», який органічно вплітався в дію спектаклю завдяки аранжувальній обробці народної основи.